|
Слава
героям Вічна слава
героям війни! Тим,
хто давно спочиває в могилах. «Вічная Вам пам'ять , батьки і сини», - тихо берізки шепочуть на схилах. Вже ми
не чуємо залпи гармат, Тихо
навколо, і танків немає, Ніколи не прийде додому солдат, Котрого
й досі мати чекає. Скільки
ж вас знищила клята війна? Вас, що
грудьми захищали країну, Біля
віконця старенька, одна, Мати,
що втратила рідну дитину! Пам'ять
про все, як незгасний вогонь, Тихо
пливе з поколінь в покоління, Хай
буде мир, всіх нас, Боже, боронь!
Не буде
хмар, лише сонця проміння! Соколік Вікторія, 9 клас
Осень Вот и
солнышко не так уж блещет, Тучки
проплывают в небесах. На
деревьях листики трепещут, И такая
красота в садах! Хочется
смотреть и наслаждаться Всей этой
осенней красотой, Ну, а
воздух! Невозможно
надышаться! - Погоди, не
уходи, постой! Посмотри,
деревья в платьях ярких, И
кусты, как в золоте стоят. Гроздья
ягод – птицам всем подарки, Осени
причуды нас манят. Это
время года- всем
потеха: Листьев
куча – дети тут как тут. Вылез
гриб, созрели все орехи, Взрослые
придут и соберут. Хорошо,
что есть сезон в природе С этою
волшебной красотой, Даже
изменения в погоде,
Вовсе
не пугают нас с тобой. Соколік Вікторія, 9 клас Шевченкові
Поезію Шевченка я вивчаю,
Напам'ять вчу поеми та вірші.
Такі як "Ой діброво, темний гаю..",
"І виріс я на чудині..."
Його вірші турбують серце й душу,
І так вони сподобались мені,
Що іноді сльозу пустити мушу:
"Не гріє сонце на чужині"
З дитинства став він розуміти,
Що людям складно жити стало.
І біль свою вкладав у вірші:
" Мені тринадцятий минало"
Писав про рідні краєвиди,
про рідну хату, річку та поля.
Про те, як людям тяжко жити,
Читав я в "Заповіті " Кобзаря
Іщенко Дмитро 9 клас
Мій рідний край Мій рідний край, як добре в ньому жити, В маленькому квітучому селі.
За кожен день по справжньому радіти
Нічого кращого нема на всій землі.
Мені так легко дихати повітрям,
Квітучим садом, зеленню полів.
Розвівши руки, слідом йду за вітром
По рідній, теплій, сонячній землі.
Я рідний дім знайду з вікна своєї школи
І добрі спогади нахлинуть на душі.
І так приємно розуміти, що навколо
Найкраще все, що можеш мати ти.
Село моє! Люблю твої простори.
Я народився в нім і з гордістю живу.
Як змусить доля жити десь далеко -
Я часточку села у серці збережу.
Мій рідний край, моє село барвисте!
Милуюся тобою кожен день.
Твої поля і жито колосисте,
І кожний колосок співа пісень.
Іщенко Дмитро
Джон Говард
Історій про село моє чимало,
Вони, на жаль, відомі не усім,
І ось чого іще не вистачало,
Щоб зникли вони з світу на зовсім.
І щоб не сталося такої от печалі,
Я мушу деякі із них розповісти,
Щоб ми історії своєї не втрачали,
Бо ж має хтось їх до народу донести.
Іздалеку почну я розповідь свою,
Коли хвороба тут ще панувала,
І люди замертво лягали не в бою,
Страшна чума їх забирала.
Коли, здавалось, уже нема надії,
І душі охопив звіриний страх,
І більші стали жертви епідемії,
І смерть за кожним бігла по п'ятах.
Прийшов Джон Говард, сильний і відважний,
Розумний лікар був і справжній чоловік,
Він бій хворобі дав, і бій цей був найтяжчий,
І хоч страшні часи були, він духом не поник.
На поміч до народу він прийшов,
І пацієнтів врятував чимало,
На мить не зупиняючись, вперед він йшов,
І з чим боровся - те з життя його забрало.
Цей вчинок не забудеться ніколи,
Джон Говард став героєм назавжди,
Його ім'я згадається усюди,
Його ім'я переж Іщенко Дмитро 8 клас
Мамина пісня
Мамина пісня
Немов солов'їна
Грається, ллється,
Лине в колисці.
Мамина пісня -
Гарно лунає!!!
В серці моєму
Слід залишає. Парчевська Оля, 6 клас
"В моїм ріднім краї"
В моїм ріднім краї
Розкинулись поля безкраї,
Пташня співає в гаї
І йдеш неначе в раї.
В моїм рвднім краї
Річка протікає скраю.
І сказати маю:
Кращих місць немає Парчевська Оля, 6 клас
Українська пісня
В степах безкраїх пісня лине,
Скрізь чується її краса.
Таку співають в Україні,
Де лагідна, як шовк, роса.
Вона вела у бій героїв,
Вона творила чудеса.
Але її ураз скосила,
Як лезо, гострая коса.
Коса пройшлася по країні,
І не луна стара краса.
Вже не співають в Україні -
Залишилась лише від сліз гірка р Іщенко Дмитро, 8 клас
| 
Меню сайту